МЕДІА ПРО НАС

Молодих львівських музикантів, які ось уже дев’ять років працюють під орудою невтомного ентузіаста – швейцарського диригента Гунгарда Матеса – однаково добре знають і в Україні, й у Швейцарії, де оркестр виступає чи не частіше, ніж у рідному місті.

Та останнє турне містами Гельвеції (у Цюріху музиканти виступали в найбільш престижному на західноєвропейських теренах Tonhalle Zurich, концерти відбулися також у Бадені та Ст. Галлені, Берні та Женеві), що завершилося 5 червня, виявилося особливим. INSO виступало із зірками справді світового рівня. Про це розповів “Газеті” сам диригент.

У Цюріху та Бадені разом із львівським оркестром на сцену вийшла одна з найвідоміших молодих флейтисток сучасності Маріна Піччініні. У програмі під промовистим гаслом Gala Italiana “зірка” солювала в концертах Антоніо Вівальді та Вольфганга Амадея Моцарта. Крім того, прозвучали твори Джоакіно Россіні, Джакомо Пучіні, Джузеппе Верді, а також “Італійське капричіо” Пєтра Чайковского.

Оркестр виступив також у не менш амбітній програмі My Magic Flute із блискучою флейтовою парою Джеймсом і Дженн Гелуей (разом вони солювали в Концерті для двох флейт Доменіко Чімарози). За словами Гунгарда Матеса, така співпраця є не лише надзвичайно цікавою, а й важливою на майбутнє. Адже це чи не вперше колектив виступив з іменами світового масштабу. На таке завжди звертає увагу й публіка, й концертні агенції.

Нагадаємо, на початку цього року INSO виступив у Національній опері України, колектив вітала Катерина Ющенко. Вона, як і більшість столичної публіки, була в захопленні від концерту та планує підтримати один із наступних проектів інтернаціонального молодіжного оркестру.

Повернувшись цими днями з великого турне містами Швейцарії, INSO, дотримуючись багаторічної традиції, презентуватиме новий проект львівській публіці. Концерт відбудеться в суботу, 16 червня, на сцені філармонії. Він стане своєрідною музичною ремінісценцією нещодавнього турне. Звісно, в ньому наразі не зможуть узяти участь видатні солісти, з якими оркестр виступав у швейцарських містах. Хоча на майбутнє, каже Гунгард Матес, відомі флейтисти виявили велике зацікавлення виступом у Львові. Наразі гідною заміною обіцяють стати місцеві артисти – флейтистка Наталія Захарченко та гобоїст Тарас Нестер, котрі солюватимуть у подвійному Концерті Д. Чімарози. А ще у львівському варіанті італійської “Гали” прозвучать усі найкращі номери, якими щойно тішили наші музиканти швейцарську публіку: увертюра до опери “Сорока-Злодійка” Дж. Россіні, Марш із опери Дж. Верді “Аїда”, симфонічна Прелюдія Дж. Пуччіні та, на завершення, “Італійське капричіо” П. Чайковского. Концерт буде благочинним – кошти передадуть неповносправним львівським дітям. А замість запрошених солістів прибуде чимало “гастролюючої публіки” – одна поважна швейцарська фірма настільки зацікавилася й оркестром зокрема, й нашим містом загалом, що прибуде до Львова повним складом у 65 осіб.

До речі, концертна діяльність останніми роками – основна, але не єдина для INSO. Поряд з активною звукозаписувальною роботою колектив виявив цікаву ініціативу: розкрити всі таємниці своєї майстерності передусім дітям. Так відбулося декілька своєрідних майстер-класів, причому перші з них – у Львові. “Ми проводимо акції насамперед для того, щоб знову повернути публіку в концертний зал, – пояснює диригент. – Сьогодні, коли людина чує музику скрізь, навіть там, де вона, можливо, хотіла б відпочити від неї, відвідини концерту перестають бути подією. “Чому я повинен платити гроші за те, що й так мене оточує?” – думає потенційний слухач. Причому й у Берні, й у Львові”.

Повернути концерту статус справжньої культурної події диригент INSO вважає одним із першочергових завдань. А майбутніх слухачів – як батько двох дітей, котрі вже й самі музикують (найохочіше – на скрипці), виховує змалечку. Так у квітні відбулася зустріч-концерт для дітей зі “справжнім” симфонічним оркестром у Львівському палаці культури ім. Г. Хоткевича (про неї “Газета” вже писала), схожі воркшопи – й у майбутніх культурних пропозиціях колективу.

Водночас дискографія INSO нині налічує вже десяток щонайрізноманітніших альбомів, від співпраці з поп-виконавцями до поп-класики, від музики Франца Ксавера Моцарта до “Різдвяних фантазій” Юрія Саєнка. Останній альбом із “перлинками” музики різних епох побачив світ у двох варіантах. Швейцарці можуть придбати диск із п’ятнадцятьма кращими “бісами” колективу під назвою Encores!, а українці вигукують “Бравіссімо!” вальсам Йоганна Штрауса-сина та мініатюрам Едгара Елгара, Маршу Тореадора Жоржа Бізе й “Угорським танцям” Йоганнеса Брамса.

“Уже маємо багато нових ідей щодо наступних альбомів. Та все впирається в кошти, які всюди є дефіцитом”, – сміючись, говорить швейцарець. До всього, INSO продовжує клопотати про отримання статусу в Україні. “Структурі, збудованій лише на ентузіазмі, всюди працювати непросто”, – ділиться швейцарський диригент своїми проблемами з журналістом “Газети”. Причому “підводні” камені чигають і в чужій країні, й у рідній. “Для колег у Швейцарії я персона нон ґрата, – каже Гунгард Матес, – оскільки вони вбачають у оркестрі із запрошених музикантів загрозу для місцевих”. Та навіть якби диригент отримав ангажемент від швейцарських колективів, оркестр у Львові не залишає надто багато часу на роботу з ним. “Це ж колектив, який складається з молодих виконавців. Таких собі необ’їжджених жеребців, котрих я мушу якось втримати в узді”, – сміється диригент, а в минулому, нагадаємо, ще й гобоїст. Під час перших приїздів до Львова Гунгард Матес не раз демонстрував виконавську майстерність, але останнім часом усе рідше бере інструмент до рук. Будь-яка творча робота вимагає невсипущої уваги та зайнятості, що виходить далеко за межі восьмигодинного робочого дня. “На роботу” ж пан Матес добирається здебільшого літаком: щонайменше раз на десять днів проводить репетиції у Львові.

Лідія Мельник "Львівська газета" №98 (168) 12.06.2007 р.

Фото: Віталій Грабар